Секрет успіху у синергії: досвід Луцька для Олександрії та Приютівки
25.09.2025У серці Волині, де історія переплітається з сучасністю, Луцьк став прикладом того, як спільні зусилля влади, бізнесу та громади можуть трансформувати місто. У межах проєкту «Від діалогу до спільних дій», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», представники Олександрійської та Приютівської громад разом із ГО «Нова Дружківка» відвідали Луцьк, щоб перейняти досвід ефективної співпраці.
Цей навчальний візит розкрив секрети успіху міста: влада підтримує бізнес і відкрито співпрацює з громадськістю, бізнес бере на себе соціально важливі ініціативи, а громадськість активно долучається до процесів і підсилює їх у неформальних напрямках.
«Луцьк – це яскравий приклад того, як співпраця між владою, бізнесом та громадськістю створює умови для стрімкого розвитку. Ми переконалися, що партнерство та відкритість у взаємодії здатні суттєво підсилювати громаду та надихати на нові спільні ініціативи», – зазначила Анна Павленко, менеджерка проєкту.
Влада: відкритість як стиль управління
Візит розпочався у стінах Луцької міської ради. Заступниця міського голови Ірина Чебелюк поділилася досвідом управління бюджетом громади, підтримки внутрішньо переміщених осіб та розвитку міжнародних партнерств.
Представники громад відзначили, що керівництво Луцька вирізняється готовністю слухати, впроваджувати нові підходи й працювати на випередження. Саме відкритість та проактивність стали основою успішного розвитку міста.
Молодь: Нічого для молоді без молоді
Окремий акцент під час візиту було зроблено на молодіжній політиці. У Луцьку активно працює Молодіжна рада при міській раді, що долучається до ухвалення рішень. Важливо, що діалог між владою та молодими людьми відбувається постійно, навіть якщо не всі ідеї одразу отримують підтримку.
«Ми діємо за принцип “Нічого для молоді без молоді”», – зазначає Володимир Захожий, директор департаменту молоді та спорту Луцької міської ради.
Окрему увагу приділяють системному підходу щодо формування та впровадження публічного управління молодіжною політикою, а також оцінці результатів через індекс благополуччя молоді.
Бізнес: інвестиції у майбутнє громади
Бізнес-ландшафт Луцька є свідченням сили співпраці. Одним із найяскравіших вражень в Луцьку став сучасний Бізнес-хаб, розташований у ревіталізованому приміщенні колишнього кінотеатру «Батьківщина». Громада залучила значні інвестиції для того, щоб створити такий майданчик для бізнесу, і бачить в ньому великий потенціал. На площі в 1712 м2 розмістився багатофункціональний простір для бізнесу створений за принципом адаптивності, інклюзивності та Open Space, що передбачає, що функції приміщень можуть змінюватися відповідно до потреб. Тут є офіси, коворкінг, зал для великих подій тощо.
Майданчик стане платформою для комунікації місцевого та релокованого бізнесу з партнерами та владою. На його базі проводитимуть навчання для потенційних і діючих підприємців, відбуватиметься обмін знаннями та досвідом, налагодження взаємодії та зав’язків, пошук партнерів та клієнтів. А також Луцьк планує проводити тут міжнародні події.
У Луцьку також підтримують початківців-підприємців через сучасний офіс Дія. Бізнес. Тут надають консультації, проводять різні навчання для тих, хто тільки хоче розпочати власну справу. Фінансується робота офісу здебільшого за рахунок внесків від місцевих бізнесів. Таким чином вже сталий бізнес підтримує початківців та допомагає їм, тому що це сприяє розвитку людського капіталу та запобігає відтоку мешканців за кордон.
«Налагоджена співпраця влади, бізнесу і громадськості вражає. Відразу помітно, що всі працюють для розвитку міста. Їхня основна мета – зробити так, щоб люди не їхали за кордон у пошуках кращої долі, а залишалися саме в Луцькій громаді. Вразило і те, що бізнес бачить у цьому не лише соціальну місію, а й запоруку власного успіху», – відзначила Юлія Коломійцева, директорка «Агенції розвитку громади» Олександрійської міської ради.
Громадськість: від ініціатив до змін
Велику роль у розвитку Луцька відіграють активні жителі та їхні громадські ініціативи. Одним із прикладів стала платформа «Алгоритм дій», яку представила Лідія Гонтар – керівниця урбаністичного напрямку. Вона розповіла, як організація вибудувала тісну співпрацю з місцевим бізнесом: значну частину соціальних проєктів вдається реалізувати завдяки підтримці підприємців. Саме «Алгоритм дій» став ініціатором створення кафе суспільного впливу Misto.cafe, соціального бізнесу, який віддає 80% свого прибутку на підтримку громадських проєктів. Бізнес працює тільки рік, але завдяки їхній підтримці вже реалізовано декілька проектів.
Крім того в Луцьку діє багато інших громадських організацій та творчих об’єднань, які активно працюють над розвитком громади, реалізують спільні ініціативи і незабаром об’єднаються під одним дахом центру розвитку креативних індустрій «АБО АБО».
Туризм: місто історій і легенд
Про Луцьк можна говорити годинами, але найкраще його представляє Катерина Мойсіюк, очільниця управління туризму та промоції міста. Управління не лише розвиває туристичні маршрути, а й показує місто крізь призму історії, музики й навіть… болота, яке має цілющі властивості.
Особлива родзинка – легенда про луцького кликуна. Щодня він здіймаються на вежу замку і виконує гімн України. В епоху Середньовіччя він повідомляв населенню найрізноманітнішу інформацію. Крім того, кликуни стояли на нічній варті в замку та «кликали» – постійно перегукувалися, а в разі пожежі чи нападу ворогів били на сполох. Таким чином, якщо було чутно перегуки кликунів, це означало, що місто в безпеці. Сьогодні ж луцькі кликуни символічно нагадують: якщо звучить гімн, то стоїть і Україна.
Весною 2025 почали проводити екскурсії Гнідавським болотом. А все почалося з того, що активісти та представники міської влади об’єдналися навколо ідеї створити на Гнідавському болоті рекреаційну зону і включити її до туристичних маршрутів міста. У центрі концепції – створення екостежки на Гнідавському болоті. Вона дозволить екологічно і зручно ознайомитись з болотом, не порушуючи природний ландшафт. Це місце є частиною Смарагдової мережі природоохоронних територій й охоплює 116 гектарів.
«Наше болото дане нам природою, і нам не потрібно штучно його створювати чи відновлювати, як це доводилося робити в багатьох країнах світу. Нам просто варто полюбити цю частину свого міста, зрозуміти її цінність і не сприймати болото як щось згубне», – підкреслює Катерина Мойсіюк, начальниця Управління туризму та промоції міста Луцької міської ради.
Сьогодні болотом проводять екскурсії, які поєднують просвітницький компонент із природотерапевтичними практиками. Завдяки цьому лучани та гості міста по-новому відкривають для себе цю унікальну екосистему.
«Лучани як ніхто закохані у своє місто і закохують у нього всіх, хто приїздить до нього. Комфортне місце для проживання і розвитку, а туристичні маршрути – надзвичайно цікаві та оригінально подані. Зокрема, вразив маршрут Гнідавським болотом, хочемо використати цей приклад у нашій громаді», – розповіла Тетяна Панета, заступниця голови Приютівської селищної ради.
Луцьк показав, що справжня сила громади – у синергії влади, бізнесу та громадськості. Тут цінують діалог, інвестують у молодь і підприємництво, підтримують культурні та туристичні ініціативи. Цей досвід надихає інші громади: майбутнє формується там, де є довіра, партнерство і любов до свого міста.
Матеріал створено у межах проєкту «Від діалогу до спільних дій», що реалізується ГО «Нова Дружківка» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Текст: Тетяна Крючкова, Анна Павленко
Фото: Віталій Кравцов / ГО «Нова Дружківка»