Вінницький апгрейд: як Олександрія та Приютівка зарядилися новими ідеями

Представники Олександрійської та Приютівської громад разом з командою «Нової Дружківки» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» побували з навчальним візитом у Вінниці – місті активних жителів, креативних просторів та інноваційних рішень. Мета поїздки була чіткою: побачити сучасні підходи у стратегічному плануванні, впровадженні сталих проєктів та налагодженні партнерств між різними секторами.

Майстерня міських змін: «Місто змістів» та Інститут розвитку міст

Першою зупинкою став Хаб «Місто змістів». Це простір, відкритий для всіх: тут діють прозорі правила та створені зручні умови для проведення подій місцевих активістів та громадських організацій, департаментів міської ради та комунальних підприємств.

Саме тут команда Інституту розвитку міст тестує нові підходи, обговорює впровадження сучасних рішень, які згодом масштабуються по місту. Атмосфера хабу надихнула учасників на думку, що й у їхніх громадах можна створити подібні майданчики.

Яна Чайковська, директорка КП «Інститут розвитку міст», разом із колегами розповіла про ключові напрямки роботи: міське стратегування, інновації та міжнародна співпраця.
Окремо презентували екологічні ініціативи: «Малі річки» – концепція розвитку, що допомагає відновлювати та зберігати водні об’єкти в межах міста та «Вінницькі луки» – пілотний проєкт міського озеленення та збереження біорізноманіття.

Урбаністичні рішення, які роблять місто зручним

Наступною пунктом програми навчального візиту стало відвідування Агенції просторового розвитку – комунального підприємства, яке працює над тим, щоб зробити Вінницю комфортною для кожного жителя. Тут займаються сталою мобільністю, адаптацією до змін клімату, справедливим доступом до житла та іншими важливими урбаністичними викликами, які потребують комплексного підходу. Агенція фокусується на пошуку інноваційних рішень для складних питань. Успішні ініціативи після тестування згодом масштабують містом. Важливим аспектом, який сприяє їхньому успіху, є залучення жителів.

Про залучення жителів та особливості роботи команди розповів Назар Коваленко, директор КП «Агенція просторового розвитку»:

«Ми є частиною муніципалітету, але з певним ступенем гнучкості – таким собі медіатором. У наших проєктах партисипація дуже важлива – чи це громадська організація, чи конкретна категорія населення, наприклад велосипедисти. Ми залучаємо їх, обговорюємо певні рішення і лише після цього комунікуємо з владою – з міським головою, заступниками, профільними департаментами. Це гарантує, що рішення узгоджене з тими, кого воно стосується, і не стане для них несподіванкою».

Комунікація з громадою відбувається через соціальні мережі, фокус-групи та публічні зустрічі. Підхід «намалювати щось без обговорення» тут вважають неприйнятним. Адже якщо проєкт не узгоджений з громадськістю, у кращому випадку його проігнорують, а в гіршому – він викличе конфлікти й непорозуміння.

У цьому процесі важливу роль відіграє хаб «Місто змістів»: тут проходять громадські слухання, зустрічі представників влади та жителів. Це вже стало певною традицією і створило атмосферу довіри, де кожен може долучитися до спільного обговорення.

Серед прикладів роботи Агенції розробка варіанту маршрутної мережі міського пасажирського транспорту та інші концепції розвитку міських просторів. Їхня мета – зробити громадські місця зручними, безбар’єрними та добре спланованими для комфорту кожного жителя.

Також під час візиту учасники мали зустріч з Андрієм Сорокіним, директором департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради. Він докладно розповів про роботу громадського транспорту Вінниці, зокрема трамваїв, а також про особливості впровадження та роботи електронної системи оплати проїзду. А ввечері гуляючи містом учасники змогли побачити, наскільки зручно працює система.

«Було надзвичайно корисно побачити, як у Вінниці підходять до питань містобудування та планування зручних громадських просторів. Повертаючись додому, я бачу велике бажання шукати точки дотику між владою та громадськістю, між ініціативними, ідейними людьми. Лише так можна сформувати чітку концепцію дій і разом рухатися до спільної мети», – ділиться враженнями Юлія Куйденко, головна спеціалістка відділу архітектури та будівництва Олександрійської міської ради.

Туристична магія Вінниці

Вінниця вміє не лише комфортно жити, а й вдало себе презентувати. Учасники навчального візиту завітали до Туристичного хабу Вінниці, де працює департамент маркетингу міста та туризму, щоб побачити, як формується позитивний імідж громади, підвищується впізнаваність і розвивається туристична привабливість.
Команда департаменту представила маркетингову стратегію міста, одним із ключових пунктів якої стало створення айдентики «Вінниця – місто ідей» з логотипом, фірмовими шрифтами та кольорами. Її активно просувають, формуючи впізнаване візуальне обличчя міста.

Атмосфера хабу сповнена щирої любові до Вінниці. Тут навчають гідів, організовують екскурсії, підтримують місцевих майстринь, створюючи для них майданчики для продажу власних виробів. Поруч діє туристично-інформаційний центр, а статистика туристичного збору підтверджує: навіть під час повномасштабної війни інтерес до міста зростає. Лише за минулий рік майже 80 000 туристів залишилися у Вінниці на ночівлю – завдяки внутрішньому туризм та діловим і міжнародним візитам.

Серед знакових туристичних проєктів – Подільський шлях святого Якова, українська інтерпретація європейського маршруту Каміно-де Сантьяго, що проходить через маленькі громади й стимулює розвиток регіонального туризму. Варто зазначити, що Туристичний хаб Вінниці покриває частину видатків завдяки власній комерційній діяльності, платним турам та екскурсіям, таким чином демонструючи сталу економічну модель розвитку.

Піч, де горить креатив: андеграунд у центрі Вінниці

Вінниця вміє дивувати не лише формальними просторами. У самому серці міста ховається «Піч» – культурний осередок, який став домом для андеграундної культури та креативних спільнот. Тут народжуються мистецькі ініціативи, проходять події, що об’єднують митців, музикантів, поетів та всіх, хто мислить нестандартно.

Даша, представниця культурного простору «Піч»:
«Вінниця не є великим містом, і всі, кому потрібне андеграундне мистецтво, один одного знають. Спрацьовує сарафанне радіо, комунікація через соцмережі. З 2018 року ми формуємо певне ком’юніті через офлайн-події, і це дало кістяк постійних відвідувачів та митців. З 2022 року ми почали виходити на інші рівні: цілий рік навчали культурних менеджерів, залучаємо нових художників, тих, хто переїхав до нашого міста, шукаємо нові ініціативи, постійно співпрацюємо з Києвом, Луцьком, Львовом, Одесою – об’єднання теж важливе».

Сьогодні «Піч» – це місце, куди можна зайти випити кави й випадково потрапити на відкриття жіночої виставки. Тут проводять майстер-класи, тематичні вечори, літературні читання, а перед Різдвом розучують колядки з дітьми й навіть створюють маски для вертепу.

Ідейники простору добре розуміють: андеграундне мистецтво – не для всіх. Але кожен, кому замало одного академічного театру, знайде у «Печі» власне місце.

Окремим відкриттям для учасників став проєкт «Територія SUN» – сміливе перетворення території занедбаного санаторію на простір для творчості та активного відпочинку. Там, де колись панувала тиша й безлад, тепер лунає музика, сміх і ритм натхненної роботи під час проведення фестивалю та інших культурних подій. Це не лише спроба дати місцю друге життя та залучити жителів до відновлення, а й демонстрація місцевої креативності. Чого тільки вартий символ фестивалю – Коцюбудда, дивовижне поєднання образу Будди та постаті відомого українського письменника з вінницьким корінням Михайла Коцюбинського.

Вікторія Лисенко, секретар Приютівської селищної ради:
«Особливо вразила культурна спадщина Вінниці, затишні простори для відпочинку та креативні ідеї, як-от перетворення «Печі». Ми побачили, що навіть з порожнього, на перший погляд, місця можна зробити щось яскраве й корисне для людей. У Приютівській громаді також є чимало занедбаних локацій, які можуть стати основою для подібних ініціатив – треба лише визначити точку старту. Сподіваюся, цей приклад надихне кожного, хто працює над розвитком громади, побачити спільний шлях уперед».

«Вінниця показує, що розвиток починається там, де влада відкрита, громада активна, а ідеї сміливо проходять через експерименти. «Місто змістів», Агенція просторового розвитку, Туристичний хаб і культурний простір «Піч» – приклади того, як спільна робота змінює простір і мислення. Головний урок – залучати людей на кожному етапі, бо саме це будує довіру, діалог і справжні зміни», – підсумувала Анна Павленко, менеджерка проєкту «Від діалогу до спільних дій», в межах якого проходив навчальний візит.

Матеріал створено у межах проєкту «Від діалогу до спільних дій», що реалізується ГО «Нова Дружківка» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Текст: Тетяна Крючкова

Фото: Віталій Кравцов / ГО «Нова Дружківка»