Як Олександрія та Приютівка переймають досвід Хмельницького в управлінні відходами

Навчальний візит «Ефективна система управління відходами», організований за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», зібрав у Хмельницькому представників двох громад – Олександрійської та Приютівської. Учасники ознайомилися з сучасними підходами міста до поводження з твердими побутовими відходами, вивчили практики екологічної просвіти та знайшли натхнення для впровадження подібних рішень у своїх громадах.

Інфраструктура, що вражає: як працює офіс «Розумне довкілля. Хмельницький»

Представники Олександрійської та Приютівської громад разом з командою «Нової Дружківки» відвідали офіс «Розумне довкілля. Хмельницький», який є серцем екологічної трансформації міста. Вже шість років тут реалізується комплексна стратегія, яка включає рекультивацію полігону твердих побутових відходів, будівництво сміттєпереробного комплексу, розвиток системи роздільного збору, екологічну просвіту через «Гуфі-центр» та проєкт Екобус.

Як розповів керівник офісу Іван Підопригора, усе почалося з  встановлення ваг на полігоні, зважування відходів і морфологічного аналізу. Це дозволило побачити реальну структуру сміття: велику частку займає органіка – майже 50 відсотків. На основі цих даних була сформована довгострокова концепція розвитку: рекультивація полігону, будівництво сучасного комплексу оброблення відходів та створення інтегрованої інфраструктури. У 2020 році вдалося підписати контракт з міжнародними фінансовими організаціями для реалізації цього проєкту. Рекультивація передбачає перетворення 30-метрової купи сміття, якій понад 70 років, на зелену зону з багаторічними насадженнями. Комплекс оброблення дозволить відділяти органіку та вилучати максимум вторсировини, мінімізуючи захоронення. Завершальний етап – формування цілісної екосистеми з новою технікою, контейнерами, навчанням населення, адже без активної участі мешканців система не може працювати. 

«Хмельницький застосував системний підхід: провели детальний аналіз ситуації, розробили концепцію, визначили джерела фінансування та, що найважливіше, окреслили чітке бачення майбутнього. Для впровадження подібних рішень у нашій громаді нам потрібна не лише технічна підтримка, а й роз’яснювальна робота серед населення. Люди мають розуміти: утилізація відходів – це сервіс, за який потрібно платити, щоб система працювала» – зазначає Андрій Коломійцев, голова Приютівської громади.

Не менш важливим результатом роботи хмельницької команди є біогазова установка, яка вже майже десятиліття виробляє електроенергію з видобутого на полігоні газу, та станція очищення фільтрату, яка запобігає забрудненню ґрунтів.

Центр управління відходами – ще одна локація, що справила сильне враження. Мешканці Хмельницького мають змогу здавати туди відсортовані відходи, а також приносити речі, яким можна дати друге життя – від одягу до меблів та побутової техніки.

«Було б дуже добре створити в Олександрії такий сортувальний майданчик, куди кожен мешканець міг би самостійно приносити відсортовані відходи та непотрібні речі. Це не лише зручно, а й формує культуру відповідального ставлення до довкілля. Люди мають розуміти, що сортування – це не складно, а навпаки, дуже потрібна справа», – говорить Олена Бойко, екологиня, інженерка з охорони навколишнього середовища.

Екобус: збір небезпечних відходів для безпечної утилізації

«Екобус» працює в Хмельницькому вже п’ять років та охоплює всі мікрорайони міста. Раз на місяць у кожному мікрорайоні мобільний пункт приймає батарейки, лампи, ртутні термометри, протерміновані медикаменти, тару з-під фарб і розчинників, дрібну електроніку. Тільки за перші три роки було зібрано більше 12 тисяч кілограмів небезпечних відходів, які потім передаються на утилізацію до спеціалізованих підприємств у Львові та Києві. А головне – «Екобус» також є дієвим інструментом просвітництва, відвідуючи школи та садки, де навчає дітей екологічному мисленню.

«Екобус – мрія кожного екоактивіста! Адже багато небезпечних речовин потрапляє у довкілля лише тому, що людям просто нікуди їх здати. Подібна ініціатива – це реальний крок до зменшення екологічної шкоди. А майданчики для сортування – це дуже круте рішення для впровадження культури сортування відходів, які ми могли б реалізувати у Приютівській громаді. Це не лише про інфраструктуру, а про формування культури відповідального поводження з відходами. Ідеальним було б створення таких зон у кожному населеному пункті. Для цього потрібна передусім воля місцевої влади, підтримка з боку громадськості і бажання самих жителів зберегти природу для майбутніх поколінь», – ділиться враженнями Катерина Бацман, голова громадської організації «ТАК».

«Гуфі-центр»: простір майбутнього екологічного покоління

Цей унікальний навчальний центр – справжній простір екопросвіти. Названий на честь реального пса Гуфі, що колись жив на міському сміттєзвалищі, а тепер став символом змін. Центр складається з п’яти залів з інтерактивними експозиціями за допомогою яких у цікавій формі навчають  дітей і дорослих. Як каже Євгенія Самойлова, експертка Офісу «Розумне довкілля. Хмельницький»: «Гуфі-центр – це  довгострокова інвестиція в екологічне мислення майбутнього».

«Гуфі-центр» перетворює тему відходів на захопливу екологічну пригоду, де все продумано до дрібниць. У кімнаті «сміттєвого жаху» можна дізнатись, як насправді пахне сміттєзвалище, зіпсований обід або «улюблений» запах Гуфіної їжі на п’ятий день. Через старі телефонні слухавки можна подзвонити в минуле – і почути розповіді про речі, які використовували колись, і скільки часу вони потребують для розкладу. Окрема локація – міні-сортувальна лінія, де можна побачити, як у реальному житті відбувається сортування. А ще – випробувати свої сили в інтерактивному конкурсі: відсортувати купу сміття на швидкість.

Виставка виробів із вторинної сировини – ще одне вражаюче нагадування про потенціал переробки. Тут – ручки з переробленого паперу, килимки з тканини, іграшки з харчового пластику – все це речі, які могли б роками розкладатися на полігонах, але отримали нове життя. Також у центрі демонструють, як можна виробляти компост навіть у квартирі – це чудове рішення для тих, хто хоче скоротити харчові відходи та отримати добриво для рослин. «Гуфі-центр» – це не просто про сміття. Це – про вибір, який кожен із нас робить щодня. І про те, як зробити цей вибір свідомим і правильним.

Голоси громад: сила прикладу

Цей досвід наочно продемонстрував, що навіть найамбітніші проєкти можуть бути реалізовані за умови системної роботи та підтримки громади. Особливо цінним для учасників стало те, що вони змогли побачити на власні очі, як успішно працює система управління відходами в іншій громаді.

«Вразила організація роботи на міському полігоні, який перебуває під контролем громади, а також централізована система вивезення сміття – 98% покриття однією організацією. Це приклад ефективності», – каже Валентина Онопа, начальниця дільниці впровадження ТПВ КП «Чисте місто» Олександрійської громади.

Навчальний візит показав, що громади мають багато спільного, а обмін досвідом між ними є необхідним. Спільні зусилля, відкритий діалог і взаємна підтримка сприяють ефективному вирішенню екологічних проблем.

«Як громадська активістка я готова долучатися до змін максимально активно. Ми вже проводимо просвітницьку діяльність серед молоді та дітей нашої громади – говоримо про сортування, відповідальне споживання, дбайливе ставлення до природи. У співпраці з молодіжним центром «Пазл» плануємо провести серію сесій гри «Рекукле», яку нам передали партнери з ГО «Нова Дружківка». Вірю, що крок за кроком ми зможемо зробити нашу громаду екологічно свідомою та чистою», – додає Катерина Бацман.

Екологічні трансформації – це не про разові акції, а про довгострокову стратегію, в яку залучені всі: від влади до громади. Побачене надихає не лише на конкретні дії, а й на переосмислення підходів у своїй громаді. Такі навчальні візити – це можливість не просто перейняти досвід, а усвідомити, що зміни можливі всюди, якщо діяти послідовно та в єдності.

«Хмельницький демонструє комплексний підхід до вдосконалення системи управління відходами. Учасники візиту побачили, що в цьому напрямі вже виконано колосальну роботу, та місто не зупиняється – попереду ще багато завдань. Переконана, що цей досвід стане орієнтиром для громад у пошуку власних ефективних рішень у сфері поводження з відходами» – відмічає Анна Павленко, менеджерка проєкту, ГО «Нова Дружківка».

Матеріал створено у межах проєкту «Від діалогу до спільних дій», що реалізується ГО «Нова Дружківка» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Текст: Тетяна Крючкова

Фото: Віталій Кравцов / ГО «Нова Дружківка»