Дружківка очима молоді

22.02.2021

Фотоісторії були створені учнями шкіл Дружківки наприкінці 2020 року під час фотомайтерні «Дружківка очима молоді». Майстерня реалізовувалася в межах програми підтримки «MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді» фонду «Пам‘ять, відповідальність та майбутнє» (EVZ).

Єлизавета Токарено, 16 років

Ті, в яких час зупинився
Місто – це територія заповнена будівлями. Усі вони різні: великі та маленькі, світлі та темні, з орнаментами та без, старі та нові… Але є ще один вид будівель. Ті, в яких час зупинився. В них більше не чутно голосів та дитячого сміху, не горить світло, немає ані співу, ані танців. Вони гордо та самотньо стоять посеред міста, їх усе більше і більше поглинає природа. Але будівлі все ще такі красиві та величні.





Олександр Роменський, 16 років

Рекламний апокаліпсис
Не так давно мені довелося досліджувати публічні простори Дружківки. Виявилося, що у нашому місті дуже багато хаотичної реклами та вивісок, які не вписуються в його архітектуру.
Цим фотодослідженням мені хочеться показати, що підхід та візуалізація рекламного продукту застаріли та не відповідають сучасним нормам, запитам та інтересам містян.





Катерина Демчук, 15 років

Особливі під’їзди нашого міста
Темою мого фотодослідження стали під’їзди нашого міста. Під час незвичайної прогулянки я побачила, якими різними та особливими вони бувають. Є під’їзди, в яких хочеться зупинитися та все детально роздивитися, в них дуже комфортно і затишно. А є інші, які хочеться скоріше покинути.
В усіх цих під’їздах є своя історія, усі вони мають свій особливий шарм. Треба бути відповідальними та розуміти, що усе, що нас оточує, ми можемо змінювати своїми руками. Своїм фотодослідженням я хочу спонукати людей піклуватися не тільки про власну оселю, а й про прилеглу територію, бо місто починається з нас самих.





Данило Ігнатов, 13 років

Естетика балконів Дружківки
Для мене було дивно побачити, скільки різноманітних балконів є у нашому місті. Коли я проходив вулицями Дружківки, помічав, що одні – старі, стоять у листях, але несуть у собі історію, інші – сучасні, красиві та практичні. Придивляючись до балконів різних будинків, у мене виникало враження, що я вперше побачив їх. Якщо так подумати, то балкони можуть багато розповісти про своїх господарів. Наприклад, якщо людина акуратна та має сучасне мислення, то і балкон буде таким самим, якщо людина полюбляє збирати речі, то на її балконі можна побачити майже всю історію її життя. Але найчастіше зустрічається овочева консервація, білизна, яка сушиться після прання – усе по-простому, «по-народному».
Дуже рекомендую всім, хто виходить на прогулянку, піднімати очі та дивитися по сторонам, на будинки, вікна та балкони. Тому що це дуже захоплююче та у цьому є своя естетика.





Анна Кобзар, 15 років

Спогади з дитинства
Моїм фотодослідженням були дитячі майданчики. У нашому місті їх не так вже й мало, і усі вони були різні. Деякі сучасні, а інші — старі, зроблені своїми руками. Кожні мають свою атмосферу та історію. Це так круто, коли люди роблять щось своїми руками для інших.
Дуже хочеться, щоб майданчики були охайні, доглянуті, цікаві, а головне — безпечні. На деяких ще досі використовують в якості декору шини, що можуть легко загорітись. Ще було б добре, якщо навколо майданчиків, які розташовані біля проїзної частини, була огорожа. Це захистить дітей від ДТП.
Радію, що у Дружківці є місця, де діти можуть прогулюватися, безтурботно та безпечно грати, спілкуватися з однолітками. Майданчики — це територія дитинства, що залишиться у наших спогадах. Дуже рада, що деякі підприємства та мешканці дбають про дозвілля своїх малюків.





Олександр Чубенко, 14 років

Французьке кладовище
У нашому місті є старовинне кладовище, на ньому збереглись могили та надгробки засновників Дружківського машинобудівного заводу.
Останнє поховання відбулося у 1960 році. Зараз могили стали ледь помітні. Вони заросли кущами бузку та іншими травами. Пам’ятники, як не дивно, вже зруйновані, але на кількох надгробках ще досі можна прочитати написи французькою мовою. Збоку кладовища біля обеліска – православний цвинтар, де стоять пам’ятники з хрестами й зірочками. Цегляна огорожа зруйнована.





Роман Меланич, 14 років

Приватний сектор
У центрі нашого міста можна побачити кілька районів, де розташовані приватні будинки. Гуляючи поміж цих вулиць, я побачив, наскільки різними вони бувають. Якщо звертати увагу на кожний будинок, то можна знайти багато забавних речей, наприклад, кота, який сидить біля маленької статуї лева, або куртку, яка висить прямо на паркані.
Я обрав цю тему для мого фотодослідження, щоб показати, наскільки різними буває наше місто, та передати атмосферу приватного сектору у центрі Дружківки.





Єлизавета Перевердієва, 14 років

Лавочки
Можна довго говорити про лавочки нашого міста, їх тут достатньо багато – на різний колір та смак. Є гарні та комфортні, але є і занедбані та покинуті. Фотографуючи лавочки весь день, я здивувалась, наскільки їх багато у Дружківці. Та не всі вони відповідають запитам сучасного світу. Мені б дуже хотілося, аби наше місто ставало більш комфортним та сучасним, а лавочки – один з кроків до цього.





Організатор майтерні Сергій Пронкін, голова ГО «Нова Дружківка»
Менторки майстерні:
Єлена Жерздєва, голова ГО «Європейська медіа ініціатива», журналістка, викладачка, керівниця проєкту «МедіаЛаб Донбас» (м. Берлін)
Антоніна Полухіна, фотографиня, координаторка проєкту «МедіаЛаб Донбас» в Україні (м. Дружківка)